Елітний перевізник

21 лютого 2012

Щоб створити успішний бізнес, потрібно вміти не тільки ризикувати, а й ретельно все прораховувати. Власник служби «Еліт Таксі» зумів поєднати ці навички і добився бажаного.

Олександр Круліковський - власник однієї з перших служб таксі в Києві. Він придумав називати вартість поїздки при замовленні машини, а ще встановлювати в машинах Wi-Fi. Йому вдається втілити свої ідеї завдяки принциповому відношенню до роботи. Зараз у пана Круліковського нова глобальна мета - добитися появи в Києві легального таксі.

Народився 18 листопада 1969 року в м. Глибока Чернівецької обл. 1989-1992 рр.. - Інспектор другого рангу на Вадул-Сіретській митниці. У 1997 році закінчив КНУ ім. Шевченка за фахом «правознавство». З 1994 року працював брокером в 317 брокерській конторі Української біржі «Десятинна», з 1996 р. став її директором. З 1996-го по 1998 р. поєднував дві роботи. Директор агентства нерухомості «Світлана». У 1998 році створив службу таксі «Бліц», перетворену в 2001 році в «Еліт Таксі». Одружений, двоє дітей.

[Освоїти ринок]

У 1998 році в Києві офіційного таксі не існувало, були лише «граки». Чому вирішили зайнятися цим бізнесом?

А. Круліковський: Чесно кажучи, я з тих, хто не бачить перед собою ніяких перешкод - якщо виникає можливість добитися успіху, я обов'язково її використовую. До таксі п'ять років торгував нерухомістю: був директором брокерської контори, потім став директором агентства нерухомості. Але в 1998 році я пішов з цієї сфери, вирішив відкрити свою справу. Поки продавав квартири, виходив Київ вздовж і впоперек. Можливо, коли я вирішував, яким бізнесом зайнятися, саме знання міста зіграло свою роль, адже таксі - це пересування по його вулицях. До того ж мені хотілося зробити щось класне.

Класне таксі?

А. Круліковський: Саме так! На ті часи в Києві, та й у межах всієї України поняття «таксі» взагалі втратило сенс. До 1985 року все було зрозуміло: сідаєш у таксі, водій включає таксометр, а після прибуття на місце ти платиш визначену суму. Після розвалу Союзу таксопарки стали зникати, водії, залишившись без начальства, самі взялися визначати вартість проїзду. Так, на ринку таксі почав формуватися принцип самовільного визначення вартості проїзду, а тарифна політика моментально була знищена. Доставкою пасажирів стали займатися тільки «граки».

І ви вирішили зайняти цю нішу?

А. Круліковський: Коли я організовував службу, багато крутили пальцем біля скроні. Говорили, мовляв, у будь-якого бордюру стоїть фільтрувальник, якому махнув рукою, і поїхав. Наївно думати, що хтось буде дзвонити і чекати, поки приїде машина. З водіями теж була проблема. Я ж спочатку пішов до так званих професіоналів, які стояли біля бордюру. Роздрукував на струминному принтері невеликі буклети, в яких було написано, як добре буде всім жити, коли не треба буде мерзнути в машині, чекаючи клієнтів. Там же було вказано, що в моєму таксі водії їздитимуть тільки із замовлення на замовлення. Звичайно, більшість тих, хто це читав або чув, вважали мою затію провальною і не розуміли, навіщо їм потрібен інший формат роботи.

Але ж знайшлися люди, які погодилися на вашу пропозицію?

А. Круліковський: Звісно, але не так багато, як хотілося б. Та й без «накладок» запуск служби таксі не обійшовся. Справа в тому, що працювати я планував розпочати 12 травня 1998 року. Хотів приурочити відкриття фірми до першого засідання Європейського банку реконструкції і розвитку в Києві. Ця подія, тоді, викликала ажіотаж, який можна порівняти з підготовкою до Євро-2012. Але сталася «накладка», ми не встигли отримати дозвіл на включення радіостанції, й виникли проблеми з підключенням телефону, фактично я запізнився на 2 дні. Мої перші десять машин виїхали на лінію 14 травня 1998 року. А на два дні раніше розпочала роботу компанія «Автосвіт». У них були однакові жовті машинки, дуже гарно оздоблені. Вони склали нам конкуренцію.

[Використовувати нововведення]

І як вдалося залучити клієнтів?

А. Круліковський: Я став давати рекламу на Гала-радіо. Ді-джеї розповідали про нас у прямому ефірі, влаштовували конкурси, роздавали бонусні поїздки. Тобто рекламна кампанія була досить-таки масовою, а під неї в місті з'явилися яскраві машини «Автосвiта», які виділилися із загальної маси безликих авто. Коли нам почали телефонувати потенційні клієнти, вони відразу питали, чи наші такі жовтенькі машини їздять по місту. Ми відповідали, що не наші, клієнти вибачалися і дзвонили далі в пошуках гарненьких жовтеньких авто. Так вийшло, що перші півроку я дуже важко ставав на ноги.

Що допомогло вистояти?

А. Круліковський: Промахи конкурентів. Я періодично моніторив роботу диспетчерської «Автосвiта». Це було можливо, оскільки обидві наші компанії працювали на радіостанціях цивільного діапазону, в так званому лоу-бенді, на них можна було налаштовуватися зі звичайної радіостанції. Припустимо, ми місяць відпрацювали, мені надходило 10 замовлень на добу, а «Автосвiту» - 100, на другий місяць у мене 20, у конкурентів - 200. З часом ситуація змінилася. Топ-менеджмент «Автосвiта» допустив грубу помилку, переставши контролювати порядність водія: на машинах встановили одеські таксометри, які водії змогли накручувати, самостійно встановлюючи вартість проїзду. До речі, я вважаю, що тоді було знищено поняття визначення вартості проїзду по таксометру. До цього дня київський клієнт, як тільки бачить цей пристрій, відразу турбується про те, що доведеться платити надто багато. Я з першого дня визначав вартість проїзду в момент оформлення замовлення.

Так це було ваше ноу-хау?

А. Круліковський: Так. Коли клієнт дзвонив в диспетчерську, він вказував пункт відправлення та прибуття, диспетчер називав вартість проїзду і передавав всю інформацію водієві таксі. Так ніхто нікого не міг обдурити. Спочатку у нас було всього кілька тарифів, Київ я поділив на шість зон. Проїзд по одній зоні коштував одну суму, із зони в зону - іншу, а через зону - третю. У 1999 році я замовив першу програму, яка могла прораховувати шлях машини і визначати вартість поїздки. Запустив її вже в 2000-му. А до того сам малював тарифні таблиці. Для цього я вирішив розділити Київ на мікрорайони, які потім ми вималювали на карті. Відстань від пункту А до пункту Б ми перерахували за допомогою сірникової коробки. Отриману цифру множили на масштаб і вартість кілометра, так визначали тариф і записували результат в таблицю. Після цього таблиця розміщувалася в диспетчерській, по ній співробітники називали вартість поїздки, просто водячи пальцем по паперу. Коли на початку 1999 р. кількість дзвінків збільшилася до 250 на добу, довелося створювати програму.

Скільки людей у вас тоді працювало?

А. Круліковський: Якийсь час я працював взагалі один в орендованій кімнатці, колишній двірницькій. Там навіть залишився сміттєпровід. Так що перший наш офіс був розміром 2х2 квадратних метра, де стояли стіл, стілець, радіостанція і телефон. Коли з'явилася можливість, почав розширювати бізнес і наймати персонал.
 
[Перевіряти кожного]

Спочатку ваша компанія називалася «Бліц». Коли і навіщо провели ребрендинг?

А. Круліковський: На ринок я дійсно виводив таксі «Бліц» і працював з цією назвою до 2000 року. До ідеї ребрендингу підштовхнули клієнти. Справа в тому, що під час першої кризи, коли в Києві почалися масові звільнення, влаштовуватися до мене водіями приходили люди дуже грамотні, багато з двома вищими освітами. До того ж в таксопарку були тільки іномарки. Клієнти стали називати нас елітним таксі. Я провів багатоканальний телефон, нам записали дуже вдалу музичну рекламу, яка до цього дня у всіх на слуху. Так ми протягом року збільшили кількість замовлень на 300%. До сих пір ідеологію і філософію побудови бізнесу я не міняю. У мене не так багато автомобілів, як могло б бути, тому що є певні вимоги до транспорту і персоналу.

Проводите тестування при прийомі на роботу?

А. Круліковський:Звичайно. Кожен проходить атестацію та співбесіду. У процесі розмови визначаю рівень інтелекту. Я не хочу нікого образити, іноді у водія словниковий запас може обмежуватися одними вигуками, але при цьому він з легкістю цитує Ніцше. А хтось може бути на вигляд інтелігентним, але не в змозі і двох слів зв'язати.

Водій повинен довезти пасажира, а не читати йому вірші ...

А. Круліковський: Зараз є два типи клієнтів - охочі поговорити влаштовуються на передньому сидінні, а ті, які віддають перевагу тиші - на задньому. Навіть якщо водій везе дуже розумну людину, він як мінімум повинен вміти підтримати розмову або зрозуміти, коли в полеміку краще не вступати.

 
Кажуть, що ви лінійкою міряєте машини, які возитимуть клієнтів.
 
А. Круліковський: Так, у мене є правило - довжина заднього сидіння повинна бути не менше 1,3 м. Всі машини переміряв, садив назад трьох чоловіків приблизно моєї статури, закривав двері і питав, наскільки зручно їм їхати. Перевіривши так кілька десятків машин, я зрозумів, що якщо відстань між дверними ручками дорівнює 1,3 м, значить, їхати буде зручно.

На ринку таксі ваша служба вважається чи не єдиною офіційною. Як вдалося налагодити роботу?

А. Круліковський: Я спочатку встановив певні стандарти. Вони стосуються не тільки наявності ліцензії у моїх водіїв. По-перше, перевізники, які з нами співпрацюють, повинні бути приватними підприємцями, зареєстрованими в податковій інспекції, мати право на здійснення пасажирських перевезень в режимі таксі. По-друге, автомобіль, який буде «працювати», повинен бути офіційно оформлений і на нього має бути оформлена ліцензійна картка. Зараз у мене не більше 200 машин. Інформаційно-диспетчерська служба «ЕлітТаксі» - посередник між клієнтом і водієм. Вона працює як звичайний колл-центр: дзвінок від замовника надходить до диспетчерської, співробітниця підбирає автомобіль і направляє його за потрібною адресою. Працює система автоматичного розподілу замовлень: у кожній машині є пристрій, на якому встановлено спеціальне програмне забезпечення. На ньому відображається замовлення. За допомогою цього пристосування я можу в режимі онлайн стежити за пересуваннями авто.

Інші служби таксі, наскільки я розумію, так не працюють ...

А. Круліковський: Те, що відбувається сьогодні на ринку таксі, - нонсенс. Раніше я колекціонував візитки різних служб таксі, але ще чотири роки тому відмовився від цього заняття - їх стало занадто багато, нові з'являються мало не щодня. У їх власників немає розуміння принципів перевезення пасажирів, стандартів обслуговування та класу автомобіля. Тому багато прогорають так само швидко, як і відкриваються, не встигнувши осягнути і впровадити культуру сучасного таксі. Я взагалі не розумію, як можна назвати службою таксі контору, яка робить диспетчерську у себе в квартирі на кухні і не гарантує клієнтам якості обслуговування. Наприклад, викликаючи таксі в такій службі, клієнт не може бути впевнений в тому, що машина взагалі приїде ...
 

[Не зупинятися на досягнутому]

Ви новатор сфери пасажирських перевезень. Які ідеї сьогодні широко використовуються?

А. Круліковський: Найперше - це придуманий мною принцип визначення вартості проїзду в момент замовлення. Їм зараз користується весь ринок таксі. Не менш відома ідея - організація сервера обміну, так званої бочки. Система працює наступним чином: замовлення направляється в загальну базу, і звідти його можуть забрати інші служби, якщо у вашій немає машини.Така дошка обміну в мене запрацювала ще в 2008 році, але в неї входило лише п'ять компаній. Ми встановили правило: тарифна політика має бути ідентичною - одна ціна, клас автомобілів, правила обробки замовлень. Сьогодні багато взяли на озброєння наш принцип роботи, однак не дотримуються правил. Через це клієнти часто залишаються без таксі, тому що замовляють машину в одній службі, замовлення бере інша, а в результаті не приїжджає ніхто.

Як розвиваєте бізнес?

А. Круліковський:Почав створювати власний автопарк. У вересні купив перші 15 машин: всі нові «стандарт» і «преміум» класів, однакового білого кольору. Я працюю за принципом: чим більше вкладаєш, тим більше заробляєш. Нерозумно економити і розраховувати на те, що без вкладень можна зірвати великий куш. Більше того, я будую бізнес не для себе, а для своїх дітей. Планую створити фундамент для того, щоб вони могли втілити свої мрії. Я не хочу, щоб мої діти починали, як я, з двірницької.

Кажуть, ви лобіюєте законопроект, що регулює ринок таксі. Чи так це?

А. Круліковський: Я працюю над створенням Української таксомоторної асоціації. Її членами зможуть стати тільки легальна служба таксі або легальні перевізники. Плануємо втілювати розроблену нами концепцію розвитку ринку таксі до 2025 року. Майже готові документи щодо внесення змін до чинного законодавства. Найголовніше, що ми декларуємо, - прозорість виходу на ринок. Адже сьогодні наше законодавство не регулює найнебезпечніший засіб перевезення пасажирів - таксі. Ніхто не контролює перевізників, тому відкриваються все нові і нові інформаційно-диспетчерські служби. Їх вже близько 300. Цей ринок вимагає регулювання, і ми розраховуємо на те, що вдасться разом з владою його впорядкувати.

Які якості допомогли досягти успіху?

А. Круліковський: Чесно кажучи, я не люблю міркувати про свої позитивні якості. Про це повинні говорити ті, хто мене знає.

У вас є мрія?

А. Круліковський: Відверто кажучи, хочу відпочити. Вже років п'ять не був у відпустці.
 
Інтернет-журнал - СТАТУС